«Щоб мова тобі повністю відкрилася, маєш бути залюбленим в неї»

                                                                                                                               Олесь Гончар

       З цією думкою можна лише погодитись та підтримати. І таку нагоду дає
 День української писемності та мови — свято розвитку державної мови, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада.
       Працівники бібліотеки запрошують усіх небайдужих та допитливих на невеличкий екскурс у світ рідної мови.

Чи знали Ви: цікаві факти про українську мову

*Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. І це мабуть не тільки особливість мови, а й особливість нашого народу. Навіть державний гімн містить пестливі слова типу «сторонці». Та що там – навіть «воріженьки» у нас звучить надзвичайно лагідно.

 *Попри пестливе звернення до воріженьків, українці все ж сильний народ, який вміє за себе постояти. Про це свідчить словник синонімів, у якому найбільше синонімів, аж 45, має слово «бити».

*Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п»; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана.

*Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.

*Найдовше слово в українській мові – «дихлордифенілтрихлорметилметан». Назва хімікату для боротьби з шкідниками складається аж з 30 літер!

*Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»

*Найбільше перекладений літературний твір – «Заповіт» Тараса Шевченка. Його переклали на 147 мов народів світу.

       Люди часто ставлять знак рівності між мовою та нацією. І кажуть, що мова пов`язана з нацією так сильно, що якщо зникає мова, то й народ щезає.
Здавалося б, чому це так? Адже мова – це нібито усього лише набір всіляких виразів та слів, які обслуговують людей. А народ – це багато людей, які нікуди не подінуться.
Але спільна мова – це дуже важлива річ, яка гуртує людей однієї нації. За допомогою її люди не просто спілкуються між собою. Вона означає усе рідне, близьке, знайоме. Якщо мова росте та розвивається, зберігається щось таке, що є дуже важливим для кожної людини. Тобто почуття прекрасного в рідній мові, відчуття єдності з земляками, відчуття гордості за Батьківщину, за своє, рідне та неповторне.

Дуже влучно казав Франсуа Вольтер

«Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя»

Отже варто докладати зусиль аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де, адже вона наша рідна мова.

                                                                                            Виконавець зав. бібліотеки Новицька Ю.О.
Посилання
Яндекс.Метрика